«МОДЕРНОМ» був комерційним радіо. Проте, дирекція нічого не мала проти того, щоб я паралельно працював на альтернативній станції «КАТЮША». Я придумав собі псевдонім - Абдилда Абдикадиров - і кожен понеділок ганяв протягом чотирьох годинників європейський і американський хард-кори. Літом 1994-го я повернувся з європейської поїздки з групою «ХИМЕРА» і мене поставили перед вибором: або «МОДЕРН» або «КАТЮША». Я вибрав «МОДЕРН». Замість себе на «КАТЮШУ» я привів Антона Марущака. Тепер він музичний директор Радіо Максимум в Москві.
На «МОДЕРНЕ» я працював звичайним ді-джєєм і вів всякі програми - про тріп-хоп, про drum’bass, про блюз, про ленінградську долю, про альтернативу. Коротше, намагався реалізуватися як меломан. Все кінчилося в 97-му, коли я зустрівся в ефірі із Стіллавіним. Про інтелектуальне радіо довелося забути. Почалося УРАНІШНЄ ШОУ.
Взагалі-то, спочатку уранішнє шоу ми спробували робити з Лехой Філіпповим. Але якось не покотило. Пара із Стіллавіним виявилася бомбою. У нас не було нічого спільного окрім статевої приналежності. До цих пір я дивуюся, як нам вдається разом працювати. За роки спільної роботи я виявив в собі талант, якого немає ні у кого іншого, - уміння спілкуватися із Стіллавіним протягом довгого часу. За великим рахунком, це єдине із-за чого мене тримають на радіо. А одного разу нам навіть дали якусь національну премію.
Літом 2001 року «МОДЕРНУ» помер. Я купив собі пральну машину і поїхав відпочивати на південь. В кінці літа я повернувся і почув телефонний дзвінок. Дзвонив Саша Пряников, тодішній програмний директор Російського Радіо, і запропонував роботу в Москві. Їхати до Москви я не хотів, але цікавої роботи в Пітері не пропонували.
Хорошим вересневим днем Саша Карлов учив мене натискати кнопки в студії Російського Радіо. Грала пісня «НАУТІЛУСА» «Гудбай, Америка!» Раптом вбігла Калініна і зажадала терміново вивести її в ефір. Якісь літаки врізалися в хмарочоси посеред Нью-Йорка.
До грудня 2001-го я остаточно охуєл від репертуару Російського Радіо. «Поцілуй мене скрізь, 18 мені вже» стало снитися вночі. Тому коли подзвонив програмний директор «МАКСИМУМУ» Олексій Глазатов, я зрозумів, що врятований.
Пройшло досить багато часу. Періодично до нас в студію вбігає генеральний директор Міша Ейдельман і про щось неголосно кричить. Мені подобається щодня дивитися на дивовижний світанок за вікном. І якщо чесно, я небагато втомився від шоу-бізнесу.
0 Відгуків на “Геннадій Бачинській”
Залишити відгук